Бахмутська районна рада

ПРОГРАМА

«ОСВІТА

ЗВАНІВСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І – ІІІ ступенів.

2017-2022 роки»

2017

ЗМІСТ

Концепція Програми "Освіта Званівської ЗОШ І- ІІІст 2017-2022 роки"…………………………………………………………………4-11

Оцінка тенденцій формування контингентів учнів

Званівської ЗОШ І- ІІІ ст. в 2017-2022 навчальних роках…………12

Напрямок І Наступність між дошкільною і початковою освітою

Проект "Наступність"………………………………………………13-18

Напрямок ІІ. Загальна середня освіта

Проект «Впевнений старт першокласника»………………………....19-28

Проект «Структурна розбудова загальноосвітнього простору»………………………………………………………………………………29-34

Проект «Шкільний автобус»………………………………………………….35-40

Проект «Цифрова освіта – 100%»………………………………………….41-45

Проект «Регіональна система оцінювання якості освіти»…….46-50

Проект «Рідна мова»……………………………………………………………..51-58

Проект «Особлива дитина»………………………………………...59-67

Проект «Обдарована молодь Бахмутського району»…………..68-75

Напрямок ІІІ. Виховна і позашкільна робота

Проект «Виховання молодого покоління»…………………………... 76-89

Проект «Соціальний захист дітей, які потребують особливої уваги та підтримки»………………………………………………………………90-95

Проект «Здоров’я через освіту»………………………...………………...96-101

Напрямок ІV.Післядипломна педагогічна освіта

Проект «Підготовка фундаторів освітніх інновацій»………..102-108

Напрямок ІV. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення Проект «Оновлена школа»…………………………109-111

Концепція Програми
«Освіта Званівської ЗОШ І - ІІІст. 2017-2022 роки»

1. Загальні положення

Загальна спрямованість модернізації освіти школи полягає у необхідності забезпечення її відповідності до європейських стандартів, потреб сучасного життя країни, цілеспрямовано орієнтувати на задоволення запитів жителів району щодо якісної та доступної освіти.

Згідно з «Концепцією гуманітарного розвитку України на період до 2020 року» держава визначила намір входженняв освітній та науковий простір Європи. У міжнародних стратегічних документах, зокрема «Навчання для всіх: інвестиції в знання і навички людей задля сприяння розвитку», «Стратегія ЄЕК ООН для освіти в інтересах збалансованого розвитку», підкреслюється, що неперервна освіта поряд з необхідністю адаптації до змін у професійній діяльності повинна перетворитися у процес неперервного розвитку особистості, її знань і компетентностей, а також спроможності виносити судження і діяти в нових умовах.

Реалізація цієї вимоги передбачає постійне навчання з раннього дитинства, гармонійне поєднання формальної, неформальної та інформальної освіти, самомотивацію до освітньої діяльності.

Стратегічний курс суспільства на посилення ролі у регулюванні суспільного життя та соціально-економічного розвитку зумовив переоцінку традиційних факторів розвитку освіти.

В умовах високого динамізму розвитку науки та освіти, стрімкого оновлення системи знань на перший план виступають завдання перегляду змісту, форм і методів навчання, орієнтації освіти на особистість учня, запровадження нових технологій навчання, які забезпечували б високу якість підготовки випускників.

Програма «Освіта Званівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ст.. 2017-2022 роки» визначає стратегічні пріоритети розвитку освіти, започатковує організаційні шляхи її реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби. Вона скеровує педагогічну спільноту до реалізації ціннісних пріоритетів особистості, суспільства, держави, району на засадах європейських вимірів якості освіти.

Програма зумовлює модернізацію чинників, від яких залежить якість навчально-виховного процесу, змісту, методів, форм навчання і виховання, системи контролю й оцінювання, управлінських рішень, взаємовідповідальності учасників навчально-виховного процесу.

Провідна ідея Програми: сталий розвиток неперервної якісної освіти через:

· відкритий доступ;

· оптимальність використання ресурсів;

· комфортність учасників педагогічного процесу;

· стійкий розвиток освітньо-виховних моделей та учасників педагогічного процесу.

Програма є проектною моделлю і відповідає наступним вимогам:

· обґрунтованість її актуальності, цільових установок, механізмів реалізації, кінцевих результатів;

· комплексність, тобто цілісне віддзеркалення єдиного освітнього простору району освітніх установ, ступенів освіти, інтеграцією однопрофільних і різнопрофільних освітніх установ, створення освітніх комплексів;

· взаємозв'язок з іншими програмами розвитку різних сфер району;

· експлицінтність – ясність, чіткість її основних направлень, цілей і завдань, адекватне віддзеркалення в них реальних процесів і тенденцій розвитку освітніх систем і комплексів;

· логічна послідовність структури і основних її компонентів;

· ресурсне забезпечення – науково-методичний супровід програми, її організаційно-економічне забезпечення, обґрунтування механізму управління реалізацією програми.

У Програмі закладений сценарій розвитку – перехід шкільної системи освіти в новий якісний стан, становлення освіти як технології навчання і виховання.

Проектна модель формування районної Програми є проектуванням пріоритетних направлень розвитку освітніх систем і комплексів - цільових проектів.

2. Мета і завдання розвитку освіти

Метою Програми «Освіта Званівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів. 2017-2022 р.р.» є:

· підвищення рівня і доступності якісної освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки, сучасних потреб суспільства і кожної особистості;

· забезпечення гармонійного розвитку людини як найвищої цінності суспільства;

· підготовка компетентного випускника, успішного громадянина.

Концептуальні пріоритети програми:

1) Підвищення якості освіти:

- задоволення освітніх потреб рідними мовами;

- підвищення якості шкільної системи освіти в усіх її складових;

- підвищення якості освітнього процесу в школі відповідно до цілей і стандартів освіти в державі;

- задоволення очікувань учасників процесу освіти якістю наданих школою освітніх послуг.

2) Розвиток оздоровчої функції освіти:

- запровадження здоров’язбережувального та здоров’яформуючого навчально-виховного процесу в школі. Імідж діяльності школи – навчання без шкоди для здоров’я;

- забезпечення медико-психологічного супроводу учнів у процесі навчання та виховання, особливо на уроках фізичної культури;

- надання пріоритетності профілактичній та просвітницькій роботі щодо особливо небезпечних інфекційних захворювань (ВІЛ/СНІДу, туберкульозу тощо), тютюнокуріння, вживання наркотичних та психотропних речовин, безпечної поведінки учнів;

- оптимізація та осучаснення діяльності школи щодо формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя в учасників освітнього процесу;

- організація роботи школи в режимі «Школа сприяння здоров’ю».

3) Інноваційні технології:

- впровадження нових організаційних форм навчального процесу на основі інноваційних програм;

- впровадження сучасної навчальної техніки, комп'ютерних засобів і технологій в навчальний процес освітніх установ;

- розвиток науково-технічного парку, оновлення експериментальної наукової бази ВНЗ.

4) Відповідність педагогів сучасним вимогам:

- підвищення кваліфікації педагогів з урахуванням їх інтересів і сучасних вимог педагогічної теорії і практики;

- розвиток тьюторства, підготовка педагогів до нових ролей фасилітатора і модератора навчально-виховного процесу;

- забезпечення соціального захисту, створення і реалізація системи заходів, що забезпечують права і соціальні гарантії для працівників освіти.

5) Інтеграція і партнерство:

- подальша інтеграція освітніх установ ;

- впровадження нових програм (домашньої, дистанційної, компенсуючої, додаткової, інклюзивної, спеціальної освіти);

- інтеграція освіти району в Міжнародний освітній простір.

6) Нова якість управління освітою:

- впровадження нових механізмів управління, зокрема електронного;

- посилення механізмів прогностичного (що випереджає) управління на основі моніторингових досліджень;

- використання інноваційного менеджменту в управлінні розвитком шкільної освіти.

3. Стратегічні напрями розвитку освіти

Стратегічними напрямами розвитку шкільної освіти визначено:

- забезпечення доступності та безперервності освіти;

- спрямованість на становлення та розвиток особистості;

- підвищення якості освіти на основі впровадження педагогічних інновацій, компетентнісно зорієнтованого підходу, педагогіки для стійкого розвитку;

- інформатизація освіти;

- оновлення шкільної системи моніторингу якості освіти;

- підвищення соціального статусу педагогів;

- створення сучасної матеріально-технічної бази системи освіти.

4. Шляхи реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти

Якість освіти поєднує розвиток особистих якостей людини, якість освітніх послуг, якість освітнього середовища.

Основним ціннісним виміром якості сучасної освіти в школі має стати здатність випускника успішно будувати власне життя й ефективно діяти в глобальному середовищі, вносити свідомий вклад у піднесення конкурентноздатності країни в європейському і світовому просторі. Це передбачає наявність у нього високого рівня інформованості, умотивованості до власного розвитку і постійної освіти, здатності творчо мислити, громадянської активності і відповідальності, мобільності, гнучкості.

Шляхи реалізації стратегічних напрямів розвитку освіти передбачають:

· моделювання:

• єдиного освітнього простору району;

• управлінського, науково-методичного, психологічного супроводу навчально-виховного процесу за новітніми досягненнями педагогічної науки і практики;

· забезпечення:

• відкритого доступу до навчальних ресурсів, різноманітних інформаційних джерел;

• вільного вибору власної траєкторії неперервного навчання;

• просування нових технологій, освітніх проектів та ініціатив;

· створення:

• дієвої системи підтримки та розвитку обдарованої особистості;

• умов для реалізації освітніх потреб дітей з вадами здоров’я, поширення інклюзивної освіти;

• розгалуженої системи освіти дорослих;

· заохочення:

• індивідуальної пізнавальної діяльності, альтернативної освіти, що включає: ЗМІ, відвідування бібліотек, музеїв, закладів культури, подорожі, телебачення, Internet тощо;

• творчих ініціатив педагогів та учнів.

5. Умови реалізації Концепції

Реалізацію Концепції розвитку освіти у школі забезпечують умови:

· нормативно-правові як основа правового регулювання розвитку шкільної освіти, яку складають документи міжнародного, державного та регіонального рівнів;

· соціально-педагогічні як система соціально-економічних, культурних та освітніх потреб школи з урахуванням державно-громадського характеру управління;

· психолого-педагогічні як основа забезпечення науково-методичних вимог підготовки педагогів до професійної діяльності в умовах змін;

· організаційно-управлінські як основа координації освітніх процесів, здійснення моніторингу якості освіти, забезпечення незалежної експертизи.

6. Фінансове забезпечення

Матеріально-технічні ресурси визначаються реальними потребами розвитку освіти школи на 2017-2022роки відповідно до санітарно-гігієнічних норм і правил з урахуванням типового переліку обов’язкового навчального обладнання, а також наукового ринку в галузі інформаційних технологій, які задовольняються шляхом:

· створення стимулів для інвестування коштів;

· збільшення загального фінансування на освітянську галузь відповідно до вимог Законів України «Про освіту», «Про позашкільну освіту», «Про загальну середню освіту»;

· залучення позабюджетних коштів (інвесторів, меценатів, громадських фондів та інших юридичних і фізичних осіб), що не суперечать чинному законодавству України;

· фінансування Програми здійснюватиметься в межах асигнувань, передбачених державним і місцевими бюджетами на освіту, централізованих заходів і субвенцій з державного бюджету на виконання Держаних програм в галузі освіти та з інших джерел, не заборонених законодавством.

7. Управління Програмою та контроль за її виконанням

Організація та координація виконання Програми покладається на адміністрацію та педагогічний колектив Званівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів.

Щорічно до 1 січня адміністрація школи інформує відділ освіти Бахмутської райдержадміністрації про хід виконання завдань і заходів Програми.

Внесення змін і доповнень до Програми здійснюються відділом освіти БРДА за поданням адміністрації школи.

8. Індикатори якості програми

· Доцільність:

• відповідає реальним потребам зацікавлених сторін;

• цілі чітко визначені з погляду користі для цільової групи;

• зроблений ретельний аналіз проблем.

· Здійснення:

• цілі реально досяжні в умовах, що склалися;

• враховується здатність відповідальних учасників виконати завдання;

• цілі і результати логічні та піддаються вимірюванням;

• взяті до уваги ризики.

· Стійкість:

• переваги від нововведень діють тривалий час.

9. Очікувані результати

· участь педагогічного колективу в створенні інноваційних освітніх комплексів, педагогічних технопарків;

· створення умови для особистісного розвитку і творчої самореалізації учасників педагогічного процесу, укріплення їх здоров’я;

· створення дієвої системи ресурсного забезпечення освіти;

· наближення районної системи освіти до європейських вимірів і стандартів;

· підвищення конкурентноздатності випускника;

· підвищення якості освіти на всіх рівнях освітньої системи.

Оцінка тенденцій формування контингентів учнів
Званівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

в 2017-2022 навчальних роках

Кількість дітей шкільного віку

Одним з чинників розвитку системи освіти школи є різнопрофільність та тенденції щодо розвитку демографічної ситуації і формування контингентів учнів .

Наслідком зменшення народжуваності до 2011 року стало зменшення кількості учнів до 173 учнів у 2010/2011 навчальному році та до 140 учнів у 2016/ 2017навчальному році.

Чисельність учнів протягом 2015-2016 років :

Кількості першокласників, за прогнозом, збережеться до 2017 року.

Таким чином, в цілому по школі задача збереження існуючої мережі класів зберігається.

НАПРЯМОК I. НАСТУПНІСТЬ МІЖ ДОШКІЛЬНОЮ І ПОЧАТКОВОЮ ОСВІТАМИ

Проект «Наступність»

Розвиток наступності дошкільної і початкової освіти Званівської ЗОШ в 2017-2022 р.

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти України;

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про дошкільну освіту»;

- «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу»;

Мета Проекту

Метою Програми є розроблення механізму розвитку дошкільної освіти та його впровадження в практику роботи; забезпечення захисту конституційних прав дітей дошкільного віку і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття такої освіти у державних дошкільних навчальних закладах, зокрема дітьми п'ятирічного віку.

Аналіз розвитку наступності між дошкільною і початковою освітою школи за період 2017-2022 років. Актуальність Проекту

У 2017-2018 навчальному році підтримували тісний зв'язок з Роздолівською та Федорівською школами-садами.

В усіх дошкільних навчальних закладах створено належні умови для навчання та виховання дітей.

Першочергова увага приділяється охопленню дошкільною освітою п’ятирічних дітей, підготовкою їх до систематичного навчання в школі. Як наслідок, в цілому по школі, в 2016 році 92% дітей 5-річного віку охоплено дошкільними навчальними закладами З метою стовідсоткового охоплення п’ятирічок дошкільною освітою школою здійснено облік дітей цього віку і разом з батьками обрано сприятливі для них форми здобуття дошкільної освіти . Для дітей, які не відвідують дошкільні заклади, на базі школи організовуються консультативні пункти та школи майбутніх першокласників, що, в основному, дозволяє вирішувати питання підготовки дітей цієї категорії до навчання в школі. Так, школу майбутніх першокласників відвідують -12 учнів (100%).На сьогодні існує проблема відсутності дитячого садка в с. Званівка .

В школі і садках в цілому задовольняються потреби населення в створенні умов для навчання і виховання дітей державною мовою. У всіх дошкільних навчальних закладах навчання і виховання дітей ведеться державною мовою. Це дає можливість 100% надавати освітні послуги державною мовою дітям дошкільних закладів.

Причинами виникнення проблеми є:

- відсутність ДНЗ на території села;

- недостатній рівень роботи з батьками, організації з ними консультативно-просвітницької роботи.

Для розв'язання проблеми впровадити сучасні засоби розвитку, навчання та виховання; забезпечити підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

- забезпечення умов рівного доступу до якісної дошкільної освіти для кожної дитини дошкільного віку не залежно від місця навчанням і вихованням, підготовкою дітей до навчання в школі і перш за все 100% охоплення дітей п’ятирічного віку;

- забезпечення соціально - педагогічного патронату сімей, діти яких не відвідують дошкільні навчальні заклади;

- удосконалення системи виховання дітей раннього віку;

- сприяння забезпеченню наступності в роботі з розвитку особистості дошкільника між сім’єю, дошкільним навчальним закладом та початковою школою;
- формування у дітей та їх батьків культури здорового способу життя.

План основних заходів щодо виконання Проекту «Наступність»

НАПРЯМОК ІI. ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Проект «Впевнений старт першокласника»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти України;

· Законом України «Про освіту»;

· Державним стандартом початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів від 20 квітня 2011р. № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»).

Мета Проекту

Метою проекту є моделювання системи науково-методичного супроводу розвитку професійної компетентності вчителя, яка дозволить гнучко, оперативно та ефективно впливати на освітній процес у навчальних закладах в умовах провадження нової української школи; розробити модель випускника початкової школи відповідно оновленого Стандарту.

Обґрунтування проблеми та концептуальні засади проекту

Зміст самої назви «початкова школа», «школа І ступеня» зумовлює основну роль цієї ланки освіти і особливу відповідальність педагогів за якість її результатів. Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, протягом чотирьох років навчання і виховання забезпечує подальше становлення особистості дитини, її інтелектуальний, фізичний, морально-етичний, мовленнєвий, соціальний, емоційно-вольовий розвиток.

Одним із результативних шляхів вирішення освітньої проблеми є впровадження компетентнісного підходу. Запровадження компетенцій у зміст початкової освіти зумовлено потребою розв′язання ряду проблем. Серед них - неспроможність учня застосовуватизасвоєні знання, уміння, навички, способу діяльності і ціннісні орієнтації в життєвих ситуаціях, виконувати вимоги суспільства щодо реалізації неперервного навчання; здатність пристосовуватися до швидкої зміни суспільно-економічних умов, адаптуватися в змінених умовах, уміти знаходити шляхи розв′язання проблем, що виникають у практичній, пізнавальній, комунікативній та інших видах діяльності.

Основні завдання проекту:

- проаналізувати наявну структуру та систему діяльності методичного об’єднання школи;

- визначити рівень ефективності роботи та чинники, які не сприяють подальшому прогресу методичного забезпечення;

- визначити напрямки вдосконалення роботи методичної роботи;

- скоригувати модель роботи з урахуванням визначених напрямків;

- скласти поетапний план реалізації проекту;

- створити системи діагностики для визначення рівня професійної компетентності вчителя та його готовності до впровадження нової української школи;

- координація самоосвітньої діяльності вчителів, стимулювання їхнього творчого самовдосконалення;

- формування стійкої мотивації для постійного підвищення професійної компетентності вчителя;

- актуалізація потреби вчителя у вивченні та упровадженні в освітній процес сучасних педагогічних та інформаційних технологій, передового педагогічного досвіду, інтенсивних форм та методів навчання.

Саме ці аспекти будуть визначати пріоритетні напрямки Проекту.

Очікувані результати

Виконання проекту дасть можливість:

- скоригувати модель роботи методичної роботи школи з урахуванням визначених напрямків роботи щодо ефективного впровадження нової української школи;

- якісно підготувати вчителів до реалізації цілей та завдань Стандарту;

- підвищити рівень професійної компетентності педагогів у виборі сучасних педагогічних та інформаційних технологій;

- створити педагогічні умови для формування ціннісних орієнтацій учнів, розвитку загальних і соціальних здібностей у процесі творчої діяльності;

- узагальнити і систематизувати матеріали проекту НУШ.

Завдання науково-методичної роботи:

- вивчення якісного кадрового складу вчителів початкових класів, можливостей кожного вчителя;

- оволодіння вчителями школи сучасною науковою методологією;

- розвиток традицій та пошук нових ефективних форм і методів роботи, оновлення їх змісту;

- підвищення педагогічної майстерності.

Шляхи реалізації проекту:

Координаційний напрямок:

- забезпечення нормативно-правової бази;

- організація роботи учителів початкових класів.

Діагностичний напрямок:

- вивчення готовності педагогів до впровадження НУШ.

Психолого-педагогічний напрямок:

- підготовка тренінгів, доповідей із психології;

- підвищення професійної кваліфікації вчителів;

- виступи на засіданнях РМО, ШМО, творчих груп.

Кадровий напрямок:

- розробка та упровадження критеріїв готовності педагогів до впровадження НУШ.

Розвиваючий напрямок:

- створення умов для участі вчителів у семінарах, майстер-класах, тренінгах, методичних фестивалях тощо;

- обмін досвідом ефективної педагогічної діяльності.

Моделюючий напрямок:

- створення моделі випускника початкової школи;

- створення моделі діяльності професійно компетентного вчителя.

Інформаційний напрямок:

- підготовка публікацій з проблеми проекту;

- створення банку методичних матеріалів.

Критеріями ефективності є створення авторських програм, матеріали друкованих робіт у педагогічній пресі та на освітніх веб-сайтах, участь у різноманітних конкурсах.

Наявні результати повинні підтвердити, що обрана науково-методична проблема є дієвою і сучасною, забезпечує наступність і ефективність навчально-виховних впливів на особистість дитини.

Модель випускника початкової школи

Випускник початкової школи - громадянин України:

- усвідомлює свою належність до народу України;

- знає свої права та виконує обов'язки молодшого школяра;

- зберігає й продовжує традиції та звичаї українського народу;

- знає свій родовід, з пошаною ставиться до близьких і рідних.

Випускник початкової школи - це особистість:

- володіє первинними навичками, необхідними в повсякденному житті;

- формулює й висловлює свою точку зору та виявляє повагу до поглядів інших;

- дотримується правил і норм толерантної поведінки;

- усвідомлює мотиви поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Випускник початкової школи – резерв для подальшого інтелектуального розвитку:

- активно залучається до навчального процесу;

- установлює й аналізує рівень власних знань;

- уміє порівнювати, узагальнювати, аналізувати та робити висновки в навчальній діяльності;

- володіє іноземними мовами в межах навчальних програм;

- постійно отримує нові знання й володіє навичками отримання інформації із сучасних додаткових джерел.

Випускник початкової школи здатний до творчої діяльності:

визначає коло своїх власних інтересів;

усвідомлює свої здібності та прагне до їх розвитку;

шукає шляхи самостійного творіння нового й оригінального;

виконує нестандартні завдання з логічним навантаженням.

Випускник початкової школи - комунікативна особистість:

володіє мовними засобами спілкування;

прагне до грамотного усного та писемного мовлення;

проявляє самовираження та критичне мислення.

Випускник початкової школи – здорова дитина:

володіє гігієнічними навичками навчальної праці, харчування, дотримується режиму дня;

добре обізнаний з наслідками шкідливих звичок;

прагне до фізичного розвитку.

Випускник початкової школи – частина природи:

володіє знаннями про навколишнє середовище;

прагне до захисту та збереження природи;

стає учасником природоохоронних заходів, які відбуваються у школі, рідному селі.

Аналіз стану підготовки кадрів

У 2016-2017 н. р. в перший клас прийде 12 учнів. Вчитель, який буде викладати в першому класі, має спеціальність за дипломом «Учитель початкових класів». З першого класу буде вивчатися іноземна мова. Для усунення ряду недоліків протягом року в школі проводилася спільна робота вчителів початкової школи, іноземної мови, заплановано проведення майстер – класів, семінарських занять, конференцій, заплановано проходження курсів підвищення кваліфікації вчителів початкової ланки та основної і старшої школи та участь у обласних постійно діючих семінарах.

Одним із головних завдань є формування ключових компетентностей молодших школярів. Теоретико-практична підготовка вчителів в цьому напрямку здійснювалася на базі методичних майстерень з різної тематики, семінарських занять, засідань методичних об’єднань, спільної діяльності початкової ланки та шкільних психологів.

Даний аналіз свідчить про необхідність подальшої ретельної підготовки та перепідготовки кадрів для початкової школи.

Зміст основних заходів Програми

Очікувані результати:

· сформовані (на рівні початкової школи) ключові компетентності молодших школярів, зокрема:

· здоров′язбережувальна (навички формування та збереження свого здоров′я, навички здорового способу життя, безпеки життєдіяльності);

· ІКТ компетентність (уміння використовувати комп’ютер; уявлення про Інтернет та основні послуги; простий пошук інформації);

· комунікативна (застосування іноземної мови у конкретному спілкуванні).

Проект «Структурна розбудова загальноосвітнього простору»

Відповідно до завдань та пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти України;

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про загальну середню освіту»;

- «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу»;

Мета

Метою є структурна розбудова форм організації навчання в школі, найбільш доцільних з точки зору забезпечення отримання кожною дитиною якісних освітніх послуг за умови продуктивного економічного використання наявних ресурсів.

Аналіз розвитку мережі класів за період 2015-2016 роки та профільної освіти.
Актуальність

У школі 11класів в яких навчаються 164 учні.

Середня наповнюваність класів поступово знижується і на сьогодні складає лише 52 % від проектної потужності. Середня наповнюваність класів в школі становить 15 учнів.

Педагогічний колектив постійно працює над виконанням чинного законодавства в частині охоплення учнівської молоді навчанням.

Аналізуючи подальше охоплення навчанням випускників 9-х класів, слід відзначити, що 100% учнів продовжують навчання.

У 2016-2017 навчальному році профільним навчанням охоплено 17 учнів старшої школи, що складає 100 % від загальної кількості учнів 10-11 класів.

Протягом 2015 - 2017 років відсоток охоплення учнів за різними напрямами профільності змінювався.

Залежно від попиту учнів, перевага надавалася природничо-математичному напрямку.

Достатньо високий відсоток охоплення учнів старшої школи профільним навчанням – результат організації допрофільного навчання в основній школі.

Аналіз результатів профільного навчання засвідчує наявність низки нерозв'язаних проблем. По-перше, це невелика чисельність учнів у 10 та 11 класах, кількість і обсяги предметів, які перевантажують учнів, а нерідко й обмежують їхній вибір; недостатня матеріально-технічна і науково - методична бази шкіл.

Забезпечення рівного доступу старшокласників до профільної та початкової допрофесійної підготовки можливе лише за умови реалізації інваріантної складової змісту загальної середньої освіти. Це дасть змогу учням обирати не один-два предмети, а конкретну пріоритетну галузь для більш глибокого вивчення, опанування групи, циклу, необхідної кількості предметів.

Однак обмеженість фінансування варіативності освіти, недостатнього рівня матеріально –технічної бази та невелика кількість старшокласників не сприяє впровадженню інноваційних освітніх технологій, профільного навчання, здійсненню роботи з різними категоріями школярів.

Причинами виникнення проблеми є:

· негативні демографічні процеси і, як наслідок, зменшення учнівського контингенту;

· низька наповнюваність шкіл та класів;

· недостатня розвиненість транспортних мереж;

· недосконала матеріально-технічна база школи;

· зменшення рівня фінансового забезпечення освіти;

· недостатній рівень роботи з батьками, організації з ними консультативно-просвітницької роботи тощо.

Шляхи і способи розв'язання проблеми:

· організація школи з іншими закладами освіти;

· поліпшення варіативності навчання, якості освітніх послуг, у тому числі через взаємодію з позашкільним закладом ;

· підвищення рівня кадрового потенціалу школи.

План основних заходів щодо виконання
«Структурної розбудови загальноосвітнього простору»
на період до 2022 року

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме:

· підвищенню якості освітніх послуг;

· формуванню цілісної системи освіти, єдиного культурно-освітнього простору для найповнішого комплексного задоволення потреб громадян і районного ринку праці в освітніх послугах.

Індикатори успіху:

• Охоплення загальною середньою освітою 100% дітей шкільного віку.
• Охоплення 100% учнів старшої школи профільним навчанням та початковою допрофесійною підготовкою.
• Оптимальна мережа класів.

Проект « Шкільний автобус »

Прийняття нової програми «Шкільний автобус» обумовлено появою оновлених завдань та заходів, що спрямовані на забезпечення соціального захисту дітей, учнів і педагогічних працівників що мешкають у сільській місцевості.

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (від 30 вересня 2010р. № 926/2010);

· Законами України:

- «Про освіту» (від 23.05.1991р. № 1060-ХІІ);

- «Про загальну середню освіту» (від 13.05.1999р. № 651-ХІV);

- «Про охорону дитинства» (від 26.04.2001р. № 2402-ІІІ);

- «Про місцеве самоврядування в Україні» (від 21.05.1997р. № 280/97-ВР);

- «Про дорожній рух» (від 30.06.1993р. № 3353-ХІІ);

· Постановами Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року» (від 19.09.2007р. № 1158); «Про внесення змін до Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту» (від 26.09.2007р. № 1184);

· Державною цільовою соціальною програмою «Шкільний автобус» (постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2011р. № 614);

· Обласної програми «Шкільний автобус» ;

· Державними санітарними правилами і нормами (влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01) (постанова Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001р. № 63);

· ДСТУ 7013:2009 «Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги» (2009).

Мета Проекту

Метою Програми є виконання чинного законодавства щодо забезпечення прав і законних інтересів учнів та їхніх батьків стосовно отримання загальної середньої освіти; забезпечення захисту конституційних прав дітей шкільного віку і державних гарантій щодо доступності та безоплатності здобуття шкільної освіти у школі; підвищення якості освіти учнів та забезпечення їх шкільними автобусами; раціональне використання кадрового потенціалу школи.

Аналіз виконання програми «Шкільний автобус»

2017-2022років . Актуальність Проекту

Станом на 01.01.2017 року здійснюється підвезення учнів та вихованців до 2 навчальних закладів з 4 населених пунктів за 2 маршрутами, всього підвозяться 102 учня, 4 вчителя та 32 вихованців ДНЗ, що складає 100% потреби.

Автобус, що знаходяться на балансі відділу освіти, забезпечує підвезення за маршрутом - Званівка – Федорівка – Роздолівка – Званівка.

Сумарний пробіг автобуса за день складає понад 110 км.

Дана організація використання шкільного автобусу забезпечує регулярне безоплатне перевезення дітей до місць навчання та додому і відповідає вимогам щодо забезпечення реалізації прав громадян на здобуття загальної середньої освіти.

Програма спрямована на досягнення основних завдань:

· забезпечення реалізації прав громадян щодо здобуття загальної середньої освіти;

· забезпечення учнів ЗОШ, та педагогічних працівників району необхідними транспортними потребами;

· надання якісної профільної освіти;

· удосконалення навчально-виховного процесу через масові культурно-інформаційні (туристичні подорожі) заходи;

· забезпечення рівного доступу до якісного навчання та виховання незалежно від місця проживання.

Шляхи реалізації програми:

· забезпечення:

• у сільській місцевості регулярного безоплатного підвезення до місця навчання і додому учнів і вчителів;

• організаційного супроводу підростаючого покоління дорослими;

• підвищення освітнього рівня сільського населення;

· організація роботи:

• з підвозу дітей, учнів, учителів, які проживають у сільській місцевості особами, які мають юридичне право;

• щодо забезпечення водіїв-професіоналів;

• щодо наявності розкладу руху транспортного засобу;

• щодо наявності паспорта маршруту із зазначенням небезпечних ділянок;

• щодо технічно справного автотранспортного засобу, що здійснює підвезення осіб, учасників навчально-виховного процесу;

• щодо додаткових заходів з безпеки підвозу дітей, учнів і вчителів (контролювати відповідність кваліфікації водіїв автобусів, що здійснюють підвезення; забезпечувати проведення передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв та технічних оглядів транспортних засобів; відслідковувати підвищення кваліфікації водіїв, які здійснюють підвезення учнів; тримати транспортний засіб в технічно справному та належному санітарному стані; забезпечувати водіїв автобусів необхідною оперативною інформацією та інформацією про особливості підвезення учнів тощо)

Зміст основних заходів Програми

Очікувані результати виконання Програми

Реалізація заходів стосовно підвезення учнів до місць навчання і додому дозволить:

· дотриматися виконання чинного законодавства щодо забезпечення прав і законних інтересів дітей, учнів та їхніх батьків щодо доступності та безоплатності здобуття загальної середньої освіти у навчальних закладах;

· створити умови для надання якісної профільної освіти;

· підвищити безпеку дорожнього руху при здійсненні підвозу учнів, дотримання санітарно-епідеміологічних правил і нормативів;

· створити умови для 100-відсоткового забезпечення підвезення дітей, вчителів до місць навчання і додому.

Проект «Цифрова освіта Донеччини – 100%»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти;

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про загальну середню освіту»;

- «Про Національну програму інформатизації»;

· Державним стандартом базової і повної середньої освіти.

Мета Проекту

Метою Проекту є підвищення якості освіти в Званівській загальноосвітній школі І - ІІІ ст.. районі через подальше впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, які надають стимулюючий вплив на творчий розвиток особистості.

Аналіз виконання шкільної програми .

Актуальність Проекту.

Сучасний етап розвитку цивілізації характеризується посиленням ролі інформації та знань, зростанням інформаційних продуктів та послуг, розбудовою інформаційного простору. У цих умовах позиціонують інформаційно-комунікаційні технології як потужний інструмент збалансованого економічного і суспільного розвитку. Це обумовлює потребу кардинальної трансформації теоретичних засад та практики функціонування освіти з метою посилення технологічної спрямованості. Використання потужності інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме формуванню системи освіти, яка задовольнятиме особистісні потреби кожного громадянина та українського суспільства в цілому.

Вирішення проблем формування інформаційної компетентності учнівської молоді набуває стратегічного значення. І з кожним роком посилюються процеси впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у систему середньої освіти: зростає рівень забезпечення школи комп’ютерними комплексами, зменшується співвідношення між кількістю учнів та кількістю комп’ютерів тощо.

Задачі проекту:

· забезпечення умов вільного доступу до Інтернету;

· підвищення рівня освіти за допомогою прикладних програм.

Основні напрямки програми:

І. Створення загальношкільної локальної інформаційної мережі.

ІІІ. Підвищення інформаційної компетентності учасників педагогічного процесу.

Шляхи реалізації проекту:

· переоснащення школи:

• сучасними навчальними комп’ютерними та мультимедійними навчальними комплексами для підтримки навчально-виховного процесу, бібліотечної справи та управлінської діяльності;

• сучасними телекомунікаційними засобами підключення до всесвітньої мережі Інтернет за інноваційними технологіями;

• сучасним педагогічним програмним забезпеченням;

· забезпечення:

• освіти ліцензійним базовим програмним забезпеченням (операційні системи, офісні програми, антивірусні програми) та електронними засобами навчального призначення для навчально-виховного процесу й управлінської діяльності;

• організаційного супроводу та методичної підтримки діяльності, спрямованої на впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до навчально-виховного процесу;

· організація:

• роботи учнів щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій в процесі власної навчально-пізнавальної діяльності;

• роботи з обдарованими учнями в галузі предметних дисциплін, зокрема інформатики та інформаційних технологій;

• роботи щодо впровадження програми профільного навчання;

• підвищення кваліфікації педагогічних працівників у напрямі використання сучасних ІКТ в професійній діяльності;

• дистанційної освіти та розробка і впровадження дистанційних навчальних курсів на основі сучасних Iнтернет-технологій;

• роботи щодо формування інформаційної культури педагогів, насамперед, формування системи знань, навичок та вмінь, які необхідні педагогам для використання інформаційно-комунікаційних технологій у своїй професійній діяльності;

· створення:

• локальної інформаційної мережі, єдиного інформаційного освітнього простору в школі з комп’ютерною технологією збирання та опрацювання інформації;

• розробка баз даних для автоматизації обліку, накопичення інформації, вдосконалення управління школою;

Зміст основних заходів Проекту

Очікувані результати виконання Програми:

Реалізація заходів дозволить:

· забезпечити підвищення якісного рівня навчально-виховного процесу;

· оновити матеріально-технічну базу;

· приймати управлінські рішення на основі сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з використанням можливостей мережі Інтернет;

· підвищити рівень інформаційної компетентності та культури учасників навчально-виховного процесу.

Проект «Регіональна система оцінювання якості освіти»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти;

· Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 (проект);

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про загальну середню освіту»;

Мета проекту

Метою проекту є:

· здійснення оцінки якості освіти для формування інформаційної основи прийняття управлінських рішень, що забезпечують задоволення освітніх потреб громадян;

· визначення ступеня відповідності освітніх досягнень учнів та педагогів, якості освітнього процесу та його ресурсного забезпечення в освітніх установах, та іншим вимогам, зафіксованих в нормативних документах стосовно якості освіти.

Актуальність проекту

Вимоги до якості освіти на міжнародному рівні визначені стандартами ISO серії 9000. Якість освіти – соціальна категорія, що визначає стан і результативність процесу освіти в суспільстві, його відповідність потребам і очікуванням суспільства.

Механізмом проведення оцінки якості освіти виступає моніторинг рівня - навчальних досягнень учнів з базових дисциплін (українська мова, математика, історія України); результати державної підсумкової атестації та динаміка отримання атестатів з відзнаками; результати зовнішнього оцінювання навчальних досягнень випускників та результати участі школярів у предметних учнівських олімпіадах, турнірах, конкурсах; критерії оцінювання діяльності педагогів у міжатестаційний період.

Завдання проекту:

· модернізація та впровадження ефективної системи оцінки і аналізу якості освіти, розбудова інфраструктури моніторингу якості освіти;

· виявлення сильних і слабких сторін освітніх програм і технологій навчання, проектування та сприяння реалізації моделей управління освітніми системами; педагогічних технологій, методик аналізу і прогнозу розвитку системи освіти в районі;

· підвищення кваліфікації фахівців з проведення державної підсумкової атестації випускників, атестація кадрів, моніторингу та освітньої статистики шкільної системи освіти, індивідуальних досягнень учнів;

· залучення громадськості до зовнішньої оцінки якості освіти.

Заходи щодо реалізації проекту

Очікувані результати виконання Проекту,

визначення її ефективності

Виконання Проекту сприятиме:

· оптимізації діяльності та спонуканню до підвищення результативності й ефективності роботи окремого педагога, загальноосвітнього навчального закладу;

· досягненню і стабільній підтримці високої якості освітніх послуг для задоволення потреб і вимог учнів, батьків, суспільства;

· прогнозуванню рівня якості освіти та застосуванню пропедевтичних управлінських дій для запобігання прояву негативних тенденцій щодо зниження рівня якості освіти;

· залученню до участі в здійсненні оцінювальної діяльності громадськості (як замовників та споживачів освітніх послуг) через залучення батьків, громадських організацій та об’єднань, зацікавлених у процесі оцінювання якості освіти на всіх рівнях системи освіти;

· отримання визнання з боку замовників через процедуру сертифікації (атестації).

Ідеальними орієнтовними показниками якості освіти за умови зовнішнього моніторингу (ЗНО, ДПА) щодо рівня навчальних досягнень результатів можуть слугувати 65-70% якості знань (наразі показник коливається на рівні 55-62%), 100% підтвердження високого рівня випускників ЗНЗ високими результатами студентів у ВНЗ, позитивною кореляцією між досягненнями вчителя та результатами учня, результативністю участі в олімпіадах, турнірах, конкурсах.

Проект «Рідна мова»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетних напрямків, визначених:

· Конституцією України;

· Указом Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» (від 30.09.2010р. № 926/2010), «Про Концепцію державної мовної політики» (від 15.02.2010р. № 161/2010);

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про загальну середню освіту»;

- «Національною стратегією розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки;

Мета проекту

· забезпечення реалізації стратегічних пріоритетів державної мовної політики в школі;

· створення умов для утвердження державної мови в усіх основних сферах суспільного життя;

· сприяння збереженню і збагаченню духовних і культурних надбань представників усіх національностей, які проживають в селі.

Напрямки діяльності:

· здійснення науково обґрунтованого довгострокового прогнозування мовної політики в школі;

· удосконалення навчально-методичного забезпечення;

· підвищення якості навчання українською мовою;

· підвищення мовної підготовки учнів, мотивація духовного, особистісного і мовленнєвого розвитку учнівської молоді;

· здійснення підтримки наукових досліджень щодо розвитку української мови та мов національних меншин.

Обґрунтування проблеми

та концептуальні засади проекту

Стратегічною метою сучасної освіти є формування високоосвіченої, інтелігентної, самодостатньої творчої особистості з інноваційним типом мислення і діяльності, здатної гідно відповісти на виклики цивілізації.

Школа проводить мовну політику, спрямовану на досконале володіння рідною мовою кожним її носієм, обов’язкове оволодіння державною українською мовою всіма громадянами (незалежно від національності, віросповідання, сфери суспільно-виробничої діяльності), на знання іноземних мов, виховання мовної толерантності.

Зміст мовної системи освіти створює передумови для надання навчанню українознавчої спрямованості, що безпосередньо забезпечується вивченням української мови, української літератури, історії України, географії України, мистецтва, для вільного володіння державною, рідною та кількома іноземними мовами.

Проблеми і виклики

Наразі залишаються відкритими питання:

· удосконалення мовної освіти учнівської молоді;

· підвищення якості викладання, збагачення духовного світу особистості в умовах полікультурності;

· оновлення матеріально-технічного забезпечення предметів лінгвістичного спрямування;

· використання відкритого інформаційного середовища для підвищення якості мовної культури та створення конкурентоспроможної особистості через олімпіади, конкурси, турніри, інтелектуальні ігри різних форматів тощо.

Завдання проекту

Пріоритети реалізації проекту визначені відповідно до мети і завдань та передбачають:

· заходи з метою популяризації культури мови та поглибленого вивчення української мови (фестивалі, конференції, семінари, майстер-класи тощо);

· заходи з підтримки українського книговидання, поповнення бібліотечних фондів новими виданнями державною мовою та мовами національних меншин;

· стимулювання створення молодіжних творчих проектів, що пропагують знання рідної мови;

· проведення культурно-масових заходів, мовно-літературних конкурсів, зорієнтованих на популяризацію мов, поглиблення знань з мови та виховання конкурентоспроможності полімовної особистості.

Очікувані результати виконання проекту

Виконання основних завдань і заходів забезпечить:

· підвищення якості навчання українською мовою, формування духовного, особистісного і мовленнєвого розвитку учнівської молоді;

· особистісну багатомовність, яка передбачає усвідомлене розмежування мовних систем і відносно вільний перехід з однієї мови на іншу залежно від зміни ситуації та життєвих потреб;

· становлення гуманістичного світогляду, формування інтелекту і духовного світу учнів, прилучення їх до національних і загальнолюдських цінностей.

· створення культурного україномовного середовища;

· удосконалення навчально-методичного забезпечення в школі.

Заходи щодо реалізації проекту «Рідна мова»

на 2017-2022 роки

Проект «Особлива дитина»

(розвиток інклюзивної та інтегрованої освіти

Званівської ЗОШ І – ІІІ ст. 2017 -2022 рр.)

Проект розроблено відповідно до завдань та пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про загальну середню освіту»;

- «Про реабілітацію інвалідів в Україні»;

- «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

- «Про охорону дитинства».

Мета стратегії розвитку інклюзивної та інтегрованої освіти:

1. Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей.

2. Розробити систему надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.

3. Створити позитивний клімат у шкільному середовищі та поза його межами.

Пріоритетними напрямами є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвиткові кожної дитини з тим, щоб вона відчувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.

Інклюзивна освіта охоплює:

• систему освітніх послуг, зокрема: адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання існуючих в громаді ресурсів, залучення батьків;
• співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;
• створення позитивного клімату у шкільному середовищі.

Освіта дітей з особливими потребами.
Актуальність Програми

Згідно з демократичними та гуманістичними світовими стандартами нині людство переходить до нової світоглядної парадигми –„ єдине суспільство, яке включає людей із різноманітними проблемами”.

Згідно зі статутом Організації Об’єднаних Націй, Всесвітньої декларації про права людини, діти-інваліди мають рівні права і можливості з іншими людьми. Конвенція ООН про права дитини як документ міжнародного рівня спонукає кожну державу до приведення національного законодавства у відповідність з цією «всесвітньою конституцією прав дитини».

Станом на 01.01.2016р. в школі:

Дітей з особливими потребами немає.

Дітей-інвалідів - 2, з них:

- на індивідуальному навчанні за станом здоров’я – немає.

Розбудова системи інклюзивної освіти вимагає зосередження зусиль та ресурсів на вирішенні найбільш гострих проблем, які стримують розвиток освітньої галузі, не дають можливості забезпечити нову якість освіти.

Серед цих проблем:

· низький рівень фінансово-економічного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення школи;

· відсутність у штатному розкладі фахівців необхідних для здійснення консультативної роботи;

· відсутність у штатному розкладу асистентів-вчителів;

· недосконалість законодавчої бази.

Шляхи і способи розв'язання проблеми:

Щоб досягти успіху та задовольнити різноманітні потреби учнів, зумовлені їхніми здібностями, рівнем розвитку, інтересами та іншими відмінностями, педагогам необхідно змінювати методи навчання, навчальне середовище, матеріали тощо.

· організація дистанційного навчання дітей з обмеженими можливостями як варіативної форми в системі інклюзивної освіти;

· впровадження в практику кращого досвіду педагогічних колективів, які реалізують ідеї інклюзивної освіти.

Зміст основних заходів Проекту

Організувати інклюзивне навчання з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільство. Комплектувати класи відповідно до особливостей психофізичного розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з вадами опорно-рухового апарату, тяжкими затримкою психічного розвитку.

Забезпечити психолого-медико-педагогічні консультації, приміщеннями відповідно до санітарних норм, доступним для дітей з інвалідністю різних категорій.

Очікувані результати виконання Проекту, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме:

· забезпеченню права дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання;

· створенню належних умов для функціонування і розвитку інклюзивної освіти.

· успішна інтеграція дітей з особливими потребами в суспільство.

Проект «Обдарована молодь Званівської ЗОШ І – ІІІ ст.»

Мета і основні завдання Програми

Мета Програми полягає у забезпеченні підтримки об­дарованої молоді шляхом створення умов для її творчого, інтелектуального, духовного і фізичного розвитку.

Основними завданнями Програми є:

• створення шкільної системи виявлення та відбору обдарованої молоді;

• визначення стратегії щодо підтримки та напрямів роботи з обдарованою молоддю;

• удосконалення нормативно-правової бази щодо організації та поліпшення науково-методичного забез­печення роботи з обдарованою молоддю;

• піднесення статусу обдарованої молоді та її настав­ників.

Шляхи виконання Програми

Виконання Програми здійснюється за такими напря­мами:

• удосконалення нормативно-правової бази щодо під­тримки обдарованої молоді;

• формування системи виявлення обдарованої молоді;

• забезпечення ефективної діяльності школи і позашкільних навчальних закладів з метою ство­рення умов для розвитку особистості та вироблення в неї самобутніх професійних якостей;

• залучення обдарованої молоді до науково-дослідницької, експериментальної, творчої діяльності із створенням навчальних закладів, гуртків, зокрема філій Малої академії наук, що працюють з обдарованою мо­лоддю;

• проведення всеукраїнських олімпіад, конкурсів, конкурсів-захистів, турнірів і фестивалів та забезпечен­ня участі обдарованої молоді в інтелектуа­льних і творчих змаганнях;

• формування основ системи виявлення, навчання і підтримки обдарованої молоді, її соціального захисту;

• популяризація здобутків обдарованої молоді, поши­рення досвіду роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників;

• використання міжнародного досвіду підтримки і ро­боти з обдарованою молоддю;

• створення інтернет-сторінки для інформування гро­мадськості про здійснення передбачених Програмою за­ходів.

Етапи виконання Програми

- організація, проведення наукових конференцій, семі­нарів, засідань за круглим столом з проблем виявлення і підтримки обдарованої молоді;

- висвітлення у засобах масової інформації досягнень обдарованої молоді в різних сферах діяльності, популяри­зація кращого досвіду педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників і тренерів-викладачів.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

- створити шкільну систему виявлення, відбору та підтримки обдарованої молоді;

- підвищити рівень науково-методичного та інформа­ційного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників і тренерів-викладачів, які проводять роботу з обдарованою молоддю;

- підвищити рівень професійної компетентності у ви­значенні методів, форм, засобів, технологій навчання і виховання;

- розширити інформаційно-аналітичний банк даних "Обдарованість".

План

підвищення ефективності підготовки учнів до участі

в конкурсах, турнірах, олімпіадах

Робота з обдарованими дітьми будується за чотирма напрямками:

• Інтелектуальний потенціал Донеччини;
• Відродження духовності Донецького краю;
• Здорове покоління Донбасу;
• Лідер-перспектива.

Інтелектуальний потенціал Донеччини

Відродження духовності Донецького краю

Здорове покоління Донбасу

Лідер-перспектива

НАПРЯМОК ІII. ВИХОВНА І ПОЗАШКІЛЬНА РОБОТА

Проект «Позашкілля Званівської ЗОШ І-ІІІ ст..»

(розвиток позашкільної освіти школи. 2017-2022р.)

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Національною доктриною розвитку освіти України;

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про загальну середню освіту»;

- «Про позашкільну освіту»;

• Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа.

Мета Проекту

Метою цього Проекту є розвиток позашкільної освіти, створення відповідних умов для занять в позаурочний час дітей та учнівської молоді, популяризація різних форм роботи у позашкіллі.

Актуальність Проекту

Реалізація в школі заходів на виконання Закону України «Про позашкільну освіту» сприяла збереженню мережі гуртків.

З метою створення додаткових можливостей для духовного, інтелектуального і фізичного розвитку дітей та підлітків, залучення їх до участі в гуртках за напрямами позашкільної освіти в школі в 2019 році працювали 6 гуртків, з них бюджетних – 5. Всього до гурткової роботи в школі було залучено 61% (84 учня) від загальної кількості дітей.

Мережа гуртків, що охоплюють учнів школи::

В школі працює філіал Сіверської музичної школи. Загальна кількість дітей і підлітків, які відвідують філіал – 7(4,2%). Гуртковою роботою у школі охоплено 32 учня пільгової категорії, що становить 23% від загальної кількості гуртківців. Моніторингові дослідження свідчать, що зацікавленість у дітей в гуртках, виявляється до художньо-естетичного напряму 36%), військово – патріотичного (34%), гуманітарного (30%)

Учні школи беруть активну участь акціях «Не будь байдужим» (написання листів пораненим воїнам АТО, виготовлення малюнків»), «Запали свічу» (пам’яті жертв голодоморів), «Стіна пам’яті» до річниці Перемоги над нацистськими окупантами та завершення війни у Європі, до Дня пам’яті та примирення. В рамках даної акції учні збирають матеріали, фотографії про людей, які воювали,бо пам’ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, зустрічі з письменниками та громадянськими діячами.

Діти взяли участь в природоохоронних акціях: акція «Стоп Сміття!», «День довкілля», «Збережи ялинку», «Проліска» та ін..

У напрямку художньо-естетичної та декоративно-прикладної спрямованості щороку проводяться конкурси-виставки «Весняні барви Донеччини», «Зимові візерунки», «Мої космічні канікули» декоративно-ужиткової творчості «Великодній дивограй», «Україна – це ми!», «Тайни народних ремесел», «Від уміння – до майстерності», «Віфлеємська зірка», «Замість ялинки новорічний букет», конкурси юних фотоаматорів «Збережи енергію – зупини зміни клімату», «Моя Україна», «Мій рідний Бахмутський край», «Український сувенір, «Заговори, щоб я тебе побачив», «Книгоманія» та ін..

В школі ведеться систематична та цілеспрямована робота по залученню дітей та учнівської молоді до активних занять фізичною культурою та спортом. Показником роботи цієї роботи є участь в масових районних та обласних заходах.

Разом з тим проведений моніторинг якості позашкільної освіти свідчить про те, що:

· матеріально-технічна база школи у цілому є незадовільною;

· у школі частково відсутнє технічне обладнання;

· зниження гурткової роботи на базі школи через поступове зменшення позакласних годин.

Необхідність розв’язання вищезазначених проблем обумовила потребу в проекті, реалізація якого в першу чергу буде спрямована на збереження мережі гуртків, поліпшення матеріально-технічної бази, збільшення чисельності гуртківців та розгортання гурткової роботи у школі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.03.2017 № 171-р затверджений проект з реалізації Концепції підтримки та сприяння розвитку позашкільної освіти на період до 2022року.

Завдання проекту

- Забезпечення якісної позашкільної освіти дітьми та учнівською молоддю.

- збереження мережі гуртків у школі;

Підтримка учнів, які потребують додаткової педагогічної уваги та їх зайнятість в позаурочний час. Проект «Виховання молодого покоління»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

● Концепцією виховання дітей та молоді у національній системі освіти;

· Концепцією національно-патріотичного виховання молоді;

· Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності;

· Програмою «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»

· Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа.

Мета Проекту

Метою цього Проекту є створення виховного простору, в якому дитина, зберігаючи свою індивідуальність взаємодіє з навколишнім світом, приймає рішення і усвідомлює їх наслідки

Актуальність Проекту

Реалізація основних завдань і принципів Концепції виховання у національній системі освіти здійснюється у ряді пріоритетних напрямів, які тісно взаємопов'язані між собою та до­повнюють один одного.

Виконання завдань Концепції сприяло проведенню низки заходів:

Діти та учнівська молодь школи залучені до різних форм творчої діяльності: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо-естетичної, спортивної, ігрової, екологічної, що організовуються у години дозвілля.

Одночасно ключовою проблемою освіти залишається ефективність виховної роботи. На обліку дітей з девіантною поведінкою знаходиться 4 дітей, що становить 2,8% від загальної кількості дітей школи.

Основна причина – низький виховний вплив у сім’ях, де недостатньо часу приділяється вихованню дітей.

Таким чином, створення виховного простору передбачає:

· удосконалення системи виховної роботи, впровадження нових технологій організації виховного процесу;

· сприяння підвищенню авторитету і ролі сім’ї у вихованні і соціалізації дітей та підлітків;

· залучення освітніх, культурних закладів, організацій та широке коло громадськості до організації і підтримки різних форм дитячого дозвілля та зайнятості в позаурочний і позашкільний час;

· формування педагогічної культури батьків на основі народних традицій.

Необхідність розв’язання вищезазначених проблем обумовила потребу в проекті «Виховання молодого покоління».

Завдання проекту

1. Об‘єднання зусиль освітян на розбудову та проектування дієвих виховних систем, шляхом створення виховного простору на основі гуманізації стосунків між усіма суб’єктами виховного процесу, спрямованості на самовдосконалення, саморозвиток та успішну соціалізацію вихованців.

2. Створення науково-методичного супроводу діяльності організаторів виховної роботи зі створення виховного середовища та виховного простору.

3. Упровадження у виховний процес інноваційних виховних технологій, систем та сучасних методик виховання дітей та учнівської молоді.

4. Інтеграція зусиль шкільної спільноти, батьківської громади, представників районної влади, громадських та благодійних організацій, правоохоронних органів щодо виховання загальнолюдської культури, поєднання інтересів особистості, суспільства і держави.

План основних заходів щодо виконання Проекту

Індикатори успіху

Виконання Програми сприятиме:

· Підвищенню рівня вихованості дітей та учнівської молоді.

· Зменшенню кількості дітей, що скоїли протиправні дії.

· Збільшенню кількості дітей, зайнятих в позакласній та гуртковій роботі.

· Формуванню цінностей і ставлень особистості учня до себе і людей, суспільства і держави, природи і здоров'я, праці та мистецтва

План основних заходів
щодо виконання Програми розвитку позашкільної освіти
Званівської ЗОШ І – ІІІ ст.. на період до 2022 року

Індикатори успіху

1. Збереження наявної мережі гуртків у школі.

2. Зростання чисельності гуртківців з метою задоволення їх потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації.

Проект «Соціальний захист дітей,
які потребують особливої уваги та підтримки»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Законами України:

- «Про охорону дитинства»;

- «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Мета проекту

Метою Проекту є вдосконалення соціалізації дітей пільгових категорій шляхом розвитку і приведення системи утримання дітей цієї категорії в школі, їх виховання та соціального захисту відповідно до сучасних потреб і вимог.

Аналіз утримання, навчання та виховання дітей пільгових категорій за період 2017-2022 років

Актуальність Проекту

Увага всіх державних органів та недержавних організацій постійно сконцентрована на тому, як допомогти дітям, які перебувають у несприятливих умовах та екстремальних ситуаціях, дітям, які сповна відчули на собі складності життя.

Діти, які потребують особливої уваги, зокрема діти-сиріти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти-інваліди, діти із багатодітних, малозабезпечених сімей, з них:

· дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – 1

· дітей-інвалідів – 1

· дітей, які постраждали від наслідків ЧАЕС – -

· дітей із багатодітних сімей – 28;

· дітей із малозабезпечених сімей – 3 (2,2%);

· неповні сім’ї – 6

· діти матерів-одиначок – 5

· діти-переселенці -5

Інформація про дитину сироту

Школою ведеться облік дітей-сиріт. Заведена та поновлена особова справа, в якій зібрані документи щодо соціального статусу дитини, майнового, житлового забезпечення, медичного огляду та оздоровлення, а також акти обстеження матеріально-побутових умов проживання та виховання неповнолітніх.

Відвідування сімей шкільною комісією з проведення громадського огляду показує, що дитина має необхідні речі для навчання, окрему кімнату для відпочинку, ігор. Опікун виконує свої обов’язки належним чином, вдячний школі за турботу.

Опікун отримує матеріальну допомогу від держави на утримання дітей позбавлених батьківського піклування.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, отримують протягом року безкоштовне гаряче харчування.

Двічі на рік організовано проходження медичного огляду дитини даної категорії, оглянута лікарями. Педагоги дотримуються рекомендацій уважного ставлення до дітей, які стоять на диспансерному обліку, при визначенні розумового та фізичного навантаження на уроках, в позакласній роботі, під час проведення ДПА.

Учениця школи протягом останніх років повною мірою отримує соціальне забезпечення, передбачене законодавством.

Відповідно до чинного законодавства в школі 100% забезпечені безоплатним харчуванням учні 1-4 класів, діти-сироти, діти з малозабезпечених сімей.

Шляхи і способи розв’язання проблем:

Вдосконалення соціалізації дітей пільгових категорій шляхом розвитку і приведення системи утримання та виховання дітей цієї категорії, їх соціального захисту відповідно до сучасних потреб і вимог.

План основних заходів щодо виконання Програми розвитку навчання, утримання та виховання дітей пільгових категорій
на період до 2022 року.

Проект «Здоров’я через освіту»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Законами України:

- «Про освіту»;

- «Про фізичну культуру та спорт»;

· Цільовою комплексною програмою «Фізичне виховання – здоров'я нації».

Мета проекту

Метою цієї Програми є формування освітнього середовища, сприятливого для збереження здоров’я та забезпечення здорового способу життя, комплексного розвитку природних здібностей та моральних якостей, використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя

Основні завдання:

- Створення системи формування в учнів навичок здорового способу життя.

- Надання допомоги у формуванні системи цінностей, свідомого ставлення до свого життя і здоров'я та здоров'я оточуючих.

- Підвищення рівня фізичного виховання і фізкультурно-оздоровчої роботи в школі.

- Формування та розвиток в учнівської молоді основних фізичних якостей, бережливого ставлення до власного здоров’я та формування стійких мотиваційних установок на здоровий спосіб життя.

Актуальність проекту

Здоров’я нації розглядається як показник цивілізованості держави, що відбиває соціально-економічне становище суспільства. Протягом останніх років усе частіше спостерігається відхилення у розвитку організму дітей.

Природна рухова активність школярів поступово зменшується, у той же час і падає зацікавленість учнів до занять фізичною культурою. Як наслідок, за останні п’ять років відмічається збільшення рівня загальної захворюваності дітей.

За результатами проведеного поглибленого медичного огляду майже 35% дітей у молодшій школі і до 80% у старших класах потребують допомоги спеціалістів і уваги з боку сім’ї.

Урок фізичної культури – це єдина форма активної рухової діяльності. Учні багато часу проводять навчаючись у школі, займаючись додатково з предметів, переглядаючи телевізійні передачі, граючись за комп’ютерами. У свою чергу безконтрольне використання вільного часу дітьми приводить до пагубних звичок та гіподинамії.

З метою відновлення, збереження та зміцнення здоров’я дітей, створення оптимальних умов для всебічного повноцінного розвитку школярів введено в розклад занять 3 години фізичної культури та 1 година предмету «Основи здоров’я».

Серед чинників, які негативно впливають на здоров'я дітей виділяють обсяг навчальних програм, їх інформаційну насиченість і неузгодженість з віковими і функціональними можливостями.

Тому одним із основних завдань школи є створення безпечного освітнього середовища для розвитку здорової особистості протягом її навчання, формування свідомого ставлення до свого здоров’я та життя, оволодіння життєвими навичками.

Велику проблему складають спортивний зал, спортивний майданчик, спортивний інвентар.

На жаль, учні та педагоги не одержують достатніх знань і навичок ведення здорового способу життя, через різні обставини набувають шкідливих звичок та соціально обумовлених захворювань. Це вимагає проведення відповідної профілактичної роботи з дітьми молодшого шкільного віку та з підлітками, навчання педагогів методів такої профілактики.

Стан здоров'я дітей – один з найважливіших показників рівня соціально-економічного розвитку суспільства, тому особливого значення набуває організація ефективного оздоровлення та відпочинку підростаючого покоління.

Необхідність розв’язання вищезазначених проблем обумовила потребу в програмі, реалізація якої в першу чергу буде спрямована на системну роботу на всіх ланках освіти щодо формування вмінь і навичок, які стосуються здорового та безпечного способу життя, підготовки до ведення активного способу життя.

Завдання проекту

1. Зміцнення та збереження здоров’я дітей шляхом:

· організації оздоровчо-профілактичної роботи з учнями в школі протягом дня;

· посилення медико-педагогічного контролю за станом здоров’я, особливо на уроках фізичної культури;

· врегулювання функціонування медичних груп.

2. Удосконалення навчально-методичного супроводу викладання курсу «Основи здоров’я» через відповідні довготривалі курси підвищення кваліфікації.

3. Організація оздоровлення та відпочинку учнів у пришкільних оздоровчих профільних таборах.

План основних заходів щодо виконання Програми

Індикатори успіху

1. Удосконалення системи фізичного виховання для формування в учнів свідомого ставлення до рухової активності та занять фізичною культурою.

2. Розвиток гурткової, секційної та позакласної роботи фізкультурно-спортивної спрямованості.

Напрямок ІV. Післядипломна педагогічна освіта

Проект «Підготовка фундаторів освітніх інновацій»

Проект розроблено відповідно до завдань і пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти України;

· Законами України:

- «Про освіту»; «Про вищу освіту», «Про післядипломну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту»;

· Проектом Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.

Мета проекту

Мета проекту – модернізація системи післядипломної педагогічної освіти на концептуальних засадах неперервної освіти для забезпечення нової якості педагогічних і керівних кадрів, здатних ефективно здійснювати педагогічну діяльність, бути фундаторами освітніх інновацій.

Обґрунтування проблеми

та концептуальні засади проекту

Гарантом нової якості освіти є вчитель, здатний працювати на рівні світових стандартів, готовий до неперервного професійного зростання, який може мислити креативно й прогресивно. Тому так важлива подальша трансформація системи післядипломної освіти. Особливістю системи післядипломної освіти, яка готує фундаторів освітніх інновацій, має бути:

· орієнтація на ринок освітніх послуг, задоволення потреб школи у кваліфікованих педагогічних кадрах;

· збільшення вимог до якості підвищення кваліфікації, розширення спектра освітніх послуг, зорієнтованість на потреби регіонального ринку праці, сучасні виклики;

· якісні зміни щодо змісту, форм, методів і моделей навчання на засадах індивідуалізації навчального процесу, побудови індивідуальних освітніх траєкторій особистісного розвитку педагогів;

· неперервність професійного навчання, що забезпечує фахівців професійними вміннями, навичками, ґрунтується на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, здатності застосовувати наукові надбання на практиці.

Саме на таких підходах має ґрунтуватися стратегія розвитку ї системи післядипломної освіти, що передбачає:

· динамічність системи, своєчасне реагування на сучасні виклики суспільства й освіти, потреби особистості;

· створення сучасного нормативно-правового поля, яке забезпечить можливість здобувати освіту впродовж усього життя на основі індивідуальних навчальних планів, різноманітних за видами, формами та моделями навчання;

· забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх категорій педагогічних працівників, підтримка та професійний супровід щодо побудови індивідуальних траєкторій навчання, їх особистісного професійного розвитку;

· підтримку і розвиток творчих ініціатив фахівців, підвищення соціального статусу педагогів;

· збільшення вимог до якості перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, формування у них креативних якостей, рефлексивної культури педагогів.

Аналіз стану шкільної системи післядипломної педагогічної освіти

В школі успішно функціонує система післядипломної педагогічної освіти, яка забезпечує перепідготовку і підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів.

Діюча система післядипломної педагогічної освіти як комплекс закладів охоплює: обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, факультети підвищення кваліфікації у педагогічних вищих навчальних закладах. Підвищили кваліфікацію 2 фахівці, зокрема на базі обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Інноваційна інтегрована модель підвищення кваліфікації, яка об’єднує традиційні та інноваційні форми і моделі навчання забезпечує диференціацію та індивідуалізацію навчання. Серед інноваційних моделей навчання особливої уваги заслуговують: дистанційна, очно-дистанційна, кредитно-модульна організація навчання.

Шляхи якісних змін змісту, форм і методів у системі післядипломної педагогічної освіти сприяли поглибленню індивідуалізації навчального процесу за стратегією «особистість – суб’єкт управління».

Проблеми і виклики

У сучасних умовах реформування освіти в Україні система післядипломної педагогічної освіти потребує значної модернізації, критичного осмислення досягнутого та зосередження ресурсів і зусиль на вирішенні найбільш гострих і нагальних проблем. Серед цих проблем:

· підготовка й перепідготовка педагогічних кадрів нової якості, здатних креативно і прогресивно мислити, бути фундаторами інноваційних змін в освіті;

· недостатня відповідність і зорієнтованість системи післядипломної педагогічної освіти на потреби ринку праці, запити фахівців, сучасні виклики;

· недосконалість змісту освіти, моделей навчання для забезпечення неперервної освіти на основі індивідуальних освітніх траєкторій, індивідуальних навчальних планів;

· неготовність певної частини освітян до інноваційної діяльності, недостатність системи мотивацій стимулювання інноваційної діяльності;

· недостатня координація діяльності методичної служби щодо збільшення вимог до якості підвищення кваліфікації для підготовки компетентних педагогічних кадрів – фундаторів освітніх інновацій.

Завдання:

· підвищення кваліфікації та перепідготовки адміністрації і педагогічних кадрів на засадах неперервної освіти відповідно до вимог інноваційного розвитку;

· забезпечення випереджального характеру підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до потреб регіональної системи освіти, викликів сучасного суспільного розвитку;

· забезпечення системи мотивації фахівців до самостійного вибору змісту, форм, моделей навчання за індивідуальними освітніми траєкторіями;

· забезпечення науково-методичного супроводу і підтримки неперервного професійного розвитку педагогів, стимулювання самовдосконалення;

· подальше удосконалення системи мережевої взаємодії та соціального партнерства для підготовки високопрофесійних педагогічних кадрів – фундаторів освітніх інновацій.

Індикатори якості системи післядипломної

педагогічної освіти

· готовність педагогічних кадрів до інноваційних змін, здатність відповідати викликам часу;

· налаштованість фахівців на саморозвиток і навчання впродовж життя;

· здатність педагогів прогнозувати результати своєї діяльності, моделювати навчально-виховний процес на основі досягнень сучасної педагогічної науки і практики;

· спрямованість системи післядипломної педагогічної освіти на ефективне використання нових технологій навчання, створення інформаційного простору та науково-методичного супроводу навчання на основних індивідуальних освітніх траєкторіях.

Очікувані результати

Виконання мети і завдань проекту забезпечить підвищення професіоналізму, конкурентоздатності, творчої активності педагогічних працівників району як фундаторів освітніх інновацій за рахунок:

· модернізації системи післядипломної педагогічної освіти на засадах неперервної освіти педагогічних кадрів, діяльнісного та компетентнісного підходів;

· забезпечення умов для постійного підвищення кваліфікації фахівців на основі індивідуальних освітніх траєкторій;

· оновлення змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації педкадрів шляхом широкого впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, електронного контенту;

· удосконалення механізмів взаємодії та координації щодо професійного розвитку педагогічних кадрів як фундаторів освітніх інновацій.

Зміст основних заходів проекту

Напрямок V. Матеріально-технічне і фінансове забезпечення

Проект «Оновлена школа»

(покращення умов для навчання, виховання, проживання дітей
на 2017-2022 роки)

Проект розроблено відповідно до завдань та пріоритетів, визначених:

· Конституцією України;

· Національною доктриною розвитку освіти України;

· Законом України “Про освіту” ;

Мета

Проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт з оновлення й модернізації конструкцій і обладнання будівлі школи у зв’язку з її фізичним зношуванням та руйнуванням, покращення експлуатаційних та енергозберігаючих показників, доукомплектування недостатнім обладнанням та меблюю, заміна непридатного до експлуатації обладнання та меблів, що буде сприяти підвищенню стандартів надання всіх рівнів освітянських послуг.

Забезпечення учнів якісною питною водою, виконання санітарних норм та вимог, облаштування в школі, там де потрібно, внутрішніх санітарних вузлів.

Аналіз виконаної у 2015 -2016 роках роботи щодо укріплення навчально-матеріальної бази школи

За період з 2015-2016 років виконано значний обсяг роботи щодо укріплення матеріально-технічної бази школи. Для економії електроенергії встановлюються енергозберігаючі лампи, та металопластикові вікна.

Через відсутність коштів немає можливості своєчасно проводити необхідний капітальний ремонт майстерні, спортивного залу.

Шляхи розв’язання проблем, які існують:

· доукомплектування школи відповідним обладнанням, меблями, навчально-наочними посібниками, сучасною комп’ютерною технікою;

· залучення позабюджетних коштів, реалізація актуальних інвестиційних проектів для укріплення матеріально-технічної бази.

Очікувані результати

Підвищення енергоефективності школи, створення комфортних умов для навчання, виховання, утримання дітей, економія бюджетних коштів на комунальні витрати, забезпечення виконання правил охорони праці та безпечної експлуатації будівель, споруд, котельного та іншого обладнання.

Джерела фінансування

Фінансування запланованих заходів пропонується за рахунок державного, обласного, місцевих бюджетів та інших джерел, які не заборонені законодавством.

План основних заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази школи на період з 2017 по 2022 роки