Усний журнал для учнів 5-6 класів

«Сторінками історії»

Мета: познайомити учнів з історією слов’янської писемності, з професіями історик, археолог, філолог, журналіст; сприяти формуванню в учнів толерантної думки, відкритості, бажання і вміння зрозуміти інших, виховувати повагу до інших культур.

Хід заходу

Учні об’єдналися в групи: «історики», «археологи», «філологи». Кожна група отримала випереджувальне завдання. Під час проведення заходу учні звітували про свою роботу.

Бібліотекар: Головним ознаками, за якими розрізняють етнічні спільноти, є мова та культура. У світі налічується 5 тисяч різних мов. Їх згруповано в численні мовні сім’ї: індоєвропейську, китайсько – тибетську, семістсько – хамітську, австронезійську та інші. Найбільшою є індо – європейська мовна сім’я. Вона об’єднує близько 2,5 мільярди осіб, що становить майже половину населення Землі. До її складу входять такі мовні групи, що об’єднують різні народи: слов’янська (росіяни, українці, білоруси, поляки, чехи, словаки, болгари, серби, словенці); германська (німці, англійці, американці, норвежці, голландці); романська (французи, італійці, іспанці, португальці). Китайсько – тибетська мовна сім’я є другою за чисельністю, її мовами (китайською, тибетською, бірманською) розмовляють близько 1 мільярда осіб.

Найбільш поширеними мовами світу - китайською (975 млн. осіб), англійською (478), хінді (437), іспанською (392), російською (284), арабською (225), бенгальською (200), португальською (184), індонезійською (159), японською (128), французькою (125) та німецькою (123 млн.осіб) – розмовляють дві третини всього населення світу. Як виникла мова, писемність, а головне люди яких професій їх вивчають, ми познайомимося на нашому заході. Допомагати вести його буде журналіст місцевої газети «Вперед».

Журналіст: Перша група учнів обрала собі назву історики. Справа в тому, що слово «історія» багатозначне – це шлях, пройдений людством або якимось народом від далекого минулого до сучасності, або розповідь про те, як жили народи та країни в минулому. У давні часи таку розповідь називали літописом, бо запис важливих подій вели «по літах», тобто по роках. Та людини не просто записували події, а й замислювалися над їх причинами, повчальним значенням для нащадків. Так поступово запис історичних подій перетворився на науку історію. Учені, які вивчають важливі події вжитті людства, називаються істориками..

1. Виступ групи «істориків».

Сучасне слов’янське письмо побудоване на основі кирилиці. За походженням Кирило та його брат Мефодій були напівгреками, напівслов’янами: мати – гречанка, батько – болгарин (Додаток 1). Старший – Кирило, був особливо здібним, навчався в Константинополі, здобув блискучу освіту, знав грецьку, латинську, слов’янську, староєврейську й арабську мови. У 862 році Моравський князь Ростислав звернувся до Константинополя з проханням доручити достойним особам проповідувати християнську віру на території його держави. Князь просив надіслати вчених, які б зверталися до прихожан слов’янською мовою. Кирило і Мефодій підходили якнайкраще. Виникла необхідність зробити переклад церковних книг. Тоді брати і придумали кирилицю і глаголицю.

Бібліотекар: Люди, суспільства, народи не зникають безслідно. Вони залишають по собі пам'ять: будівлі, твори мистецтва, книжки, прикраси з бронзи, золота та срібла, глиняний посуд, зброю, написи і малюнки на камені, знаряддя праці та могили. За тисячоліття на Землі нагромадилося їх чимало. Учені шукають їх і вивчають. Так поступово формуються наші знання про життя народів у давнину.

Деякі стародавні архітектурні споруди збереглися донині, наприклад єгипетські піраміди, руїни давнього міста Херсонеса біля Севастополя, Золоті ворота в Києві. Але чимало різних будівель і разом з ними багато речей, що колись слугували людям, опинилися під землею. Учених, які розкопують і вивчають давні речі й споруди, називають археологами (тобто дослідниками давнини). Це дуже рідкісна але цікава професія. Надамо слово археологам, які досліджували виникнення кирилиці та глаголиці.

2. Виступ «археологів». («Археологи» показують зразки кирилиці та глаголиці та розповідають про абетку старослов’янської мови. Додаток 2).

Кирилиця складалася з сорока трьох букв. В її основі лежав грецький алфавіт. Звуки, однакові в слов’янській та грецькій мовах передавалися грецькими літерами. Для звуків, які були лише у слов’янській мові, брати створили 19 знаків простої форми. Кирилиця точно передавала на письмі звуки мови. Єдина її вада – це те, що вона містила шість грецьких літер, зайвих для слов’янського письма. Глаголиця мала 38 букв. Вона дуже відрізнялася від кирилиці. Літери глаголиці були дуже схожі між собою, химерно закручені.

У Х ст. кирилиця і глаголиця існували одночасно. Пізніше почали користуватися лише кирилицею. Це слов’янське письмо було настільки досконале, що у «Статуті законів князівства Литовського було записано: « А писар земский по – руску маеть літерами і слови рускими всі листи назви писати, а не іними язиком і слови»…

Так виникла писемність, якою ми зараз користуємося.

Журналіст: Письмо – це система графічних знаків, за допомогою яких усна мова передається в часі й просторі. Мова – найбільше та найдорожче добро кожного народу. Це жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування. Є фахівці, які вивчають мову та літературу якогось народу, їх називають філологами. А зараз вони познайомлять вас із своїми дослідженнями.

3. Виступ «філологів». Жодна національна мова не може нормально розвиватися без спілкування з іншими мовами. В основі української мови лежить давня східнослов’янська лексика (поле, ліс, гора, море, дерево, кущ, трава, дім, жінка), ніколи не була відгороджена від інших мов. Так з германської мови до нашої потрапили такі слова: черешня, капуста, хміль, хобот, лев, верблюд, хижа, млин, скло; з романських – вино, м’ята, коляда, рожа, кіт, кум. Торгівля з греками поповнювала східнослов’янський словник назвами на означення просторових понять (левада, океан), живої природи (мак, кипарис, буйвіл, кит), матеріальної культури (палата, баня, миска, кирка). З Прибалтики прийшли слова ківш, олово, дьоготь, клуня, скирта. Серед запозичень є також тюрські слова: баран, товар, Євшан, качан, батіг, яруга. Перська мова передавала нам слова собака, шатро, базар, булат, шахи. Усі ці слова підлягали фонетичній і граматичній адаптації відповідно до законів української мови.

Журналіст: Я презентую шпальту газети «Цікаве в світі бібліотек».

· Виявляється, що найдавніша із відомих сьогодні книжок на Землі датована 3350 роком до нашої ери. Це папірусний згорток, який зберігається в національній бібліотеці в Парижі.

· А найдорожчим виданням в світі вважається «Біблія» Гуттенберга, яка вийшла в 1455році. За один її екземпляр, надрукований на пергаменті, американець заплатив 350 тисяч доларів. У теперішній час книжка знаходиться в бібліотеці Конгресу міста Вашингтон.

· Перша в Україні бібліотека була заснована великим київським князем Ярославом Мудрим 1037 року в Київському Софійському соборі. В ній зберігалося понад 850 томів різних рукописних творів.

• Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована 1800 року. Її книжковий фонд – 40000000 книг.

• Найбільша бібліотека в Україні – Центральна наукова бібліотека ім. Вернадського. Заснована вона 1714 року.

• Найбільша книга у світі – англійський словник, що містить 8600 сторінок

Бібліотекар:

Підсумок нашого заходу підведемо невеличкою вікториною:

1. В якому законі України записано: «Державною мовою в Україні є українська мова? (Стаття 10, Конституція України)

2. Пригадайте прислів’я та приказки про слово. (Гостре словечко коле сердечко; не кидай слова на вітер…)

3. На основі чого утворена абетка сучасної української мови?( На основі слов’янської азбуки, що мала назву кирилиця, за ім’ям болгарських місіонерів братів Кирила та Мефодія, які склали цю азбуку для слов’ян)

4. Назвіть найбільшу одиницю мови. (Текст)

5. Кому з українських поетів належать ці рядки?

Як парость виноградної лози,

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян … (Максим Рильський)

Додаток 1

Святі Кирило та Мефодій

Дорогий друже! Ти знаєш, що бібліотека – це храм книжок. Тут все особливе. В таємничій тиші нас оточують різноманітні книжки: і великі, і маленькі, і тоненькі, і товстенькі. Цікаву історію я тобі розповім:

Більш як тисячу років тому, коли центром християнської культури була Візантійська імперія, слов’янський князь Ростислав, правитель Моравії, направив послів до візантійського царя Михаїла: «Земля наша крещена, но нет учителя, который бы веру Христову объяснил нам на нашем языке и растолковал Святые книги: ведь они написаны на греческом языке». Цар Михаїл покликав вчених братів Кирила і Мефодія, відомих своєю гарячою вірою в Бога і чесним життям, і попросив їх поїхати в Моравію. Адже ніхто не може виконати цю святу справу краще, ніж вони.

Дійсно, Кирило і Мефодій навчилися говорити слов’янською мовою ще в дитинстві. Кожен з них вибрав свій шлях в житті. Мефодій присвятив своє життя Богові і вів монарше життя. Кирило ж був не просто вченою людиною, а видатним богословом свого часу. За мудрість його називали філософом. Брати вирушили в дорогу. Але як допомогти в цій святій справі людям, у яких немає писемності? Довго вони думали й вирішили скласти абетку.

І ось Кирило написав новими гарними буквами перший рядок Євангелії від Іоана: «Спочатку було слово…

Брати з учнями переклали священні книги – Євангеліє, «Апостол» і «Псалтир». Вони проповідували слов’янам слово Боже, навчали грамоти дітей. Господь допомагав їм у добрій справі, і через декілька років світлом Євангелії просвітилось багато країн. А Православна Церква за добру справу й чисте життя зарахувала Кирила і Мефодія до лику святих.

Тепер ти знаєш, що церковнослов’янська мова – пра-пра-баба наших сучасних слов’янських мов: української, російської, білоруської, сербської та багатьох інших. Тому 24 травня, в день пам’яті рівноапостольних Кирила і Мефодія, відзначають і День слов’янської писемності і культури.

Кирилиця – одна із двох абеток старослов’янської мови, що лягла в основу давньоруського (а згодом українського, російського та білоруського) алфавіту.