Л.І. Тулейбич

практичний психолог

О.І.Максименко

учитель географії

Званівська ЗОШ І – ІІІ ст..

Артемівської райради

ПОДОЛАННЯ СТРАХУ, ТРИВОЖНОСТІ,

СТРЕСУ В УЧНІВ – ЯК ОДИН ІЗ ОСНОВНИХ ШЛЯХІВ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми

Шкільний вік характеризується сильною залежністю від дорослого, особливо в початковій школі. Проходження етапу становлення особистості багато в чому визначається тим, як складаються відносини дитини з дорослими, однолітками. Збільшення числа неврозів у дорослих позначається на збільшенні числа страхів у дітей, породжуючи своєрідне замкнене коло, розірвати яке можна лише одночасним наданням ефективної, доступної психологічної допомоги та підтримки всім його учасникам, цим самим забезпечивши безперервну освіту.

Аналіз досліджень

Проблемі дитячих страхів присвячені роботи таких дослідників: А. Адлер, А. Божович, В. Вілюнас, Л. Виготський, В. Гарбузов, Р. Грановська, Р. Пацлаф, О. Петрунько, А. Співаковська, А. Прихожан, А. Фрейд, З. Фрейд, Е. Фромм та ін. Науковці розглядають страх, як базову, найбільш ранню емоцію, яка відіграє в житті людини велику роль, оскільки виконує ряд життєво важливих функцій і впливає відповідно на освіту дитини.

На думку представників психодинамічного напряму, здатність переживати страх, а також механізми психологічного захисту, які допомагають уникати страху чи його долати, передаються людині у спадок. Завдяки цим механізмам дитина здатна убезпечувати себе в ситуаціях, які кваліфікуються її мозком як небезпечні, тобто такі, що становлять загрозу життю, здоров’ю, комфортному самопочуттю, навчанню тощо.

Мета даної статті – визначення та вивчення проблеми виникнення дитячих страхів та шляхи успішного їх подолання протягом навчання.

У статті визначаються та аналізуються аспекти наступності між початковою – основною - старшою школою, як основними ступенями неперервності освіти та подолання страху під час переходу з однієї ланки до іншої. Використовуються діагностичні матеріали виявлення страхів - проективні тести, анкети, модифікований метод А.Захарова.

Ключові слова: страх, тривога, тривожність, психологічна підтримка

The article defines and analyzes the aspects of the continuity between primary basic secondary and secondary schools as basic grades of continuous education and overcoming of fear during the passage from the previous grade to the next one. There are materials for discovering of fears (diagnostic and projective tests, questionnaires, A.Zaharov’s modified method),

Key words: fear, anxiety, psychological support.

Формування людини – надзвичайно складний процес, результативність якого значною мірою залежить від забезпечення послідовності у її вихованні та розвитку. Повноцінний розвиток особистості в соціумі може успішно забезпечити неперервна освіта. Її основою є базові навички, які людина набуває в дитинстві. Ключовими чинниками неперервної освіти мають стати особиста мотивація до навчання і наявність різноманітних навчальних ресурсів [1].

Необхідність дотримання наступності в педагогічному процесі особливо гостро проявляється на межі діяльності структурних підрозділів школи, коли один з них завершує, а другий продовжує навчально-виховну роботу з дітьми.

У зв’язку з цим наступність доцільно розглядати як зв'язок між змістом, методами, завданнями та психологічною підтримкою, які використовуються на граничних вікових етапах. Забезпечення принципу наступності має значно полегшити період зміни статусу вихованця, період його адаптації в нових умовах, допомогти дитині перебороти тривожність, страх.

Страх - один з феноменів людського існування, присутній як у психологічному, так і у свідомому житті кожної людини, відіграє роль каталізатора наших біологічних, суспільних та етичних цінностей. Він суперечливий і динамічно мінливий [2].

Страх є базовою емоцією людини. Дорослим і дітям властиво боятися темряви, деяких тварин, певних природних явищ тощо. Будь-яка емоція виконує певну функцію і дозволяє орієнтуватися в предметному та соціальному середовищі. Так, страх захищає людину від зайвого ризику, регулює діяльність, поведінку, відводить від небезпек, можливості отримання травми.

За умов нормального опрацювання, дитячі страхи, виконавши свої захисні, соціалізувальні та інші функції, зникають разом із дорослішанням дитини. Проте за певних умов вони набувають стійкого характеру, і це має стати тривожним “дзвінком” для дорослого. Сильні та стійки страхи згодом можуть трансформуватися у невроз страху [3], що є патологічним станом, при якому у дитини з’являються і закріплюються психічна напруга, скутість, безініціативність, пасивність, замкнутість, відчуженість тощо, замість значно природніших для дитячого віку відкритості, безпосередності, захоплення життям, радості буття. Для нормального проживання, а згодом і зживання таких страхів, дитина має бути впевнена, що її емоції розділяють, проживають разом з нею.

Соціальна ідентичність утворюється з тих аспектів «образу Я», які випливають з усвідомлення, відчуття, переживання індивідом своєї належності до певних соціальних груп. [4]. У зв’язку з тим, що зміну соціальної ситуації дитини, яка йде в перший клас можна вважати певною мірою психологічною кризою, поява такого новоутворення як «внутрішня позиція школяра» спричиняє зміни в афективно-когнітивному комплексі «образу «Я» особистості дитини. Саме в цей період емоційна складова «генералізується» і «перериває» когнітивну, що обумовлює підвищену тривожність, страх у дітей.

Виявлення рівня тривожності за допомогою проективного тесту дозволило нам оцінити внутрішнє ставлення дитини до зміни ситуації соціальної значущості, простежити динаміку взаємозв’язку між інтелектуальним розвитком і тривожністю і дало побічну інформацію про характер взаємин з однолітками і дорослими.

Вимірювання тривожності є особливо актуальним, оскільки ця риса багато в чому зумовлює поведінку дитини цього віку, опосередковує ефективність майбутньої навчальної діяльності і визначає емоційну адаптивну здатність до тих чи інших соціальних ситуацій. З цією метою використовувався такий діагностичний матеріал в школі:

- проективний тест на виявлення тривожності (Р.Темпл, В.Амен, М.Доркі);

- тест Гьопінгера на виявлення підготовленості дитини до школи;

- тест - опитувальник (анкета) батьківського ставлення (А. Варга, В.Столін)

На підставі даних протоколу проективного тесту на виявлення тривожності обчислювався індекс тривожності дитини (ІТ), який дорівнює процентному відношенню кількості емоційно – негативних виборів до загальної кількості малюнків. За ІТ діти поділяються на три групи:

- високий рівень тривожності (ІТ перевищує 50%);

- середній рівень тривожності (ІТ становить від 20 до 50%);

- низький рівень тривожності (ІТ від 0 до 20%).

За результатами використання методик досліджувані діти були поділені на три групи:

1. Діти з високим рівнем інтелекту і підготованості психічних функцій до школи і високим рівнем тривожності. Відсоток таких дітей склав 52,2%

2. Діти з високим рівнем розвитку підготованості психічних функцій до школи і середнім та низьким рівнем тривожності. Відсоток таких дітей склав 34,8%.

3. Діти з середніми і низькими показниками інтелекту і підготованості психічних функцій до школи і низьким рівнем тривожності. Відсоток таких дітей склав 13%.

Випадки страхів у підлітковому віці говорять про відсутність належної допомоги в більш ранньому – молодшому шкільному, коли страхи найуспішніше піддаються психологічному впливу, оскільки більше обумовлені емоціями, ніж характером, і багато в чому носять віковий, минущий характер. У всіх випадках успішність усунення страхів залежить від знання їх причин та особливостей психічного розвитку конкретної дитини [2; 6]. Формування повноцінної активної особистості має насамперед ґрунтуватися на вихованні в дитини почуття власної гідності, усвідомлення своєї самоцінності, поваги до себе, віри у власні сили. Дитина має прагнути бути самою собою, несхожою на інших. Проте на заваді формуванню повноцінної особистості інколи постає страх. У своєму дослідженні ми розглянули виникнення страхів у дітей підліткового віку. Цей період є суперечливим і складним, та разом з тим – це час кипучої енергії і бурхливої активності дитини.

Найадекватніший варіант поведінки дорослого, який прагне допомогти дитині впоратися зі страхом – ставлення до страхів без зайвого занепокоєння та фіксації, читання моралі, засудження і покарання. Якщо страх виражений слабо і проявляється інколи, то краще відволікти дитину, зайняти цікавою діяльністю, пограти з нею у рухливі, емоційно насичені ігри, вийти на прогулянку, покататися на санках, лижах, велосипеді тощо. В такому випадку багато страхів розсіюються, як дим, якщо до того ж дитина відчуває підтримку, любов і визнання дорослих, їх стабільну і впевнену поведінку [ 5]. Отже, чим більше інтересів у дітей, тим менше страхів, і, навпаки, чим обмеженіше коло інтересів і контактів, тим більша фіксація на своїх переживаннях, уявленнях і страхах.

З метою з’ясувати причини виникнення страхів у підлітків [7] було проведено дослідження, в якому прийняло участь 49 учнів підліткового віку (хлопчиків – 27, дівчаток - 22), з них: 6 – тий клас – 17 учнів (хлопчиків -10, дівчаток - 7), 7-ий клас - 18 учнів (хлопчиків – 8, дівчаток - 10), 8 –ий клас – 14 учнів (хлопчиків - 9, дівчаток - 5).

За результатами дослідження виявлено, що із 29 страхів група хлопчиків підліткового віку вважає найвагомішими 4 види:

1) страх війни;

2) страх смерті;

3) страх смерті батьків;

4) страх втрати батьків.

Виявлено також, що із 29 страхів група дівчаток підліткового віку найчастіше відчуває такі 6:

1) страх війни;

2) страх смерті;

3) страх смерті батьків;

4) страх втрати батьків;

5) страх нападу бандитів;

6) страх тварин.

Отже, існують значні відмінності на рівні видів страхів між групою хлопчиків (27 учнів) та групою дівчаток (22 учня) .

Такі результати можна пояснити психологічними особливостями розвитку підлітків. Хлопчики і дівчатка по – різному аналізують події навкруги.

Підростаючи, діти набувають життєвого досвіду і критичніше ставляться до власних страхів, з віком вчаться долати їх.

Таблиця 1

Середнє число страхів учнів підліткового віку у відсотках

Класи Назви страхів	6 –ий клас		7 –ий клас		8 –ий клас
	Хлопч.	Дівчат.	Хлопч.	Дівчат.	Хлопч.	Дівчат.
Страх смерті	62%	85%	59%	92%	62%	82%
Страх смерті батьків	81%	85%	62%	100%	78%	88%
Страз втрати батьків	73%	85%	58%	100%	75%	86%
Страх війни	65%	88%	57%	100%	88%	90%

Таблиця 2

Рівень страху учнів підліткового віку у відсотках

Групи Назви страхів	Хлопчики			Дівчатка
	високий	середній	низький	високий	середній	низький
6- ий клас	45%	25%	22%	90%	0%	8%
7 –ий клас	43%	24%	29%	80%	0%	18%
8- ий клас	40%	22%	36%	72%	0%	28%

Кожен іспит має могутній психотравматичний потенціал як джерело стресу, спричиняє так званий екзаменаційний невроз. Головним фактором, який провокує розвиток внутрішнього стресу, є негативні переживання (8). Для учнів старшої школи це – зовнішнє незалежне тестування, яке є ситуацією тривожною, але безпечною.

Тому психологічний стрес поділяють на інформаційний та емоційний. Інформаційний стрес виникає в ситуаціях інформаційних перевантажень. Емоційний стрес виникає в ситуаціях небезпеки, страху, погрози.

Не можна не враховувати стану нервової системи: ступінь збудженості та врівноваженості, сили та рухливості (порушення нервової діяльності призводять до швидкої стомлюваності учня та згубно впливають на результат тестування). Також важлива емоційна підготовка, яка допоможе впоратися із хвилюванням у перші хвилини тестування. Тому дієвими є поради батькам та випускникам .

Висновок

1. Страх є базовою емоцією, яка необхідна для становлення та нормального функціонування психіки. Більшість дитячих страхів має природний і тимчасовий характер, а їх зміст обумовлений віковими особливостями дитини.

2. Головна роль дорослих має полягати в тому, щоб допомогти дітям, які не здатні самотужки впоратися з власними страхами, конструктивно їх переживати й успішно долати, щоб дана проблема не стала на заваді навчанню. Дорослому слід проживати страхи разом з дитиною, показуючи свою підтримку, адже дитині необхідно відчувати, що її розуміють і не залишать сам на сам зі страхом чи будь-яким іншим переживанням. Своєчасна та доцільна психологічна підтримка, надана дитині, допоможе запобігти трансформації природного страху у патологічний і не вплине на безперервну освіту.

3. Надавати дітям психологічну підтримку й учити їх підтримувати одне одного потрібно починати зі старту навчального року або навіть ще раніше.

ЛІТЕРАТУРА

1. Меморандум непрерывного образования Европейского Союза [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http:// www. ec.europa.eu/ education/policies/ III/life/ memoen.pdf.

2. Живанова В. А.. Дослідження страху як психологічного феномену [Электронный ресурс]. – Режим доступа: novyn.kpi.ua›2010-3/05-psy-Jyvanova.pdf

3. Даценко Т.О. Психологічна підтримка дитини, яка переживає страх Электронный ресурс]. – Режим доступа: syh.kiev.ua›

4. Вкладка. Психолог. Тривожність молодших школярів у процесі адаптації до школи./Шкільний світ/Ж.Гордєєва. - м.Київ

5. Захаров А. И. Неврозы у детей и психотерапия. / Александр Иванович Захаров — СПб. : Союз, 1998. — 336с.

6. Фрейд З. Введение в психоанализ: Лекции / Современный гуманитарный ун-т / В. Помогайбин (ред.), В. Гаврищук (сост.). — М. : Издательство СГУ, 2000. — 669 с.

7. Методика «Страхи» // Психолог. – 2004. – №46 – С. 10–12.

8. Психологічна готовність до тестування / Е.Громова // Директор школи. – 2007. - №13 – С. 3- 4